Стихи и Проза

Героi Небесноi Сотнi Черкаськоi областi. Нiхто не

Просмотров 537   |   Комментариев 0   |   Поддержка
1. Мовчан Андрій Сергійович (17.01.1980-20.02.2014),
Чернігівська область, Ріпкинський р-н, с. Великі Осняки
......................................... Нина Трало
___Я так жити хотів...___
Я так жити хотів, юним травнем землею іти,

дарувати любов, вітерцем шепотіти із гаєм,

милуватись селом, коли сад починає цвісти,

ще й вслухатися в спів солов’їв у лісах над Замглаєм*.
В небесах я тонув, у думках гостював поміж хмар…

Там так легко було, мов позбувся життєвих кайданів.

Та коли мій народ йшов у бій проти ницості й чвар,

я підтримав його боротьбу на священнім Майдані.
Наша воля для нас має дуже високу ціну…

Скільки кращих життів було втоплено в крові і горі!

Чи колись проб’ємо ми розбрату й свавілля стіну?

Чи потонемо всі в безнадії солоному морі?
Червоніють сніги, горобинно палають крізь дим.

Україна моя довела своє право на гідність.

Не шкодую тепер, що за неї помер молодим,

бо свобода її – це для мене найвищая цінність.
25.01.2015 р.

______________________________________

Мовчан Андрій Сергійович жив і працював у м. Києві. Був майстром по освітленню сценив Національному театрі ім. І.
Франка.

Коли почалися протистояння на майдані він був волонтером. Разом із сестрою приносив їжу на барикади, допомагав
пораненим.
Був розстріляний снайпером 20 лютого 2014 р. Тіло знайшла сестра.
==============================
2. Прохорський Василь Петрович (04.05.1980-18.02.2014)

с. Дмитрівка Бахмацького району, Чернігівщина.
......................................... Нина Трало
___Майдан в диму...___
Майдан в диму. Народ на барикадах

відстоює свободу, честь і гідність,

виборює права, що вкрала влада,

в законах приховавши зло і підлість.
Поміж повсталих і Василь Прохорський.

Пораненим усім допомагає:

хто впав на сніг від куль сліпих бандитських,

того він мужньо з пекла витягає;
спиняє кров, бинтує рвані рани,

підтримує моральний дух повстанців…

Та вмить упав, став сніг під ним багряним,

душа на небо полетіла вранці.
Скорбота й біль котилися землею,

усе село з Героєм попрощалось.

Та Україні світить він Зорею,

Що на Майдані правду захищала.
27.02.2014 р.

_________________________________

Прохорський Василь Петрович

працював у м. Києві електриком, столяром. На Майдан ходив періодично, допомагав пораненим, допомагав медичним
працівникам переносити поранених. Куля снайпера поцілила в голову при завантаженні ношей з пораненим у карету
"швидкої
допомоги".
Источник:http://www.stihi.ru/2015/04/17/657 - Произведения / Стихи.ру - национальный сервер современной поэзии

Метки: Героi, Небесноi, Сотнi, Черкаськоi, областi, Нiхто

Рубрика: Стихи и проза

Стихи на слова

больше, будет, было, быть, Весна, весны, Ветер, вечер, война, время, всегда, всех, глаза, город, день, дождь, друг, Душа, души, Если, Есть, женщина, жизни, жизнь, Жить, Зачем, зима, Когда, Лишь, Любви, любить, люблю, Любовь, люди, меня, много, моей, может, мысли, надо, Небо, ночи, ночь, опять, осень, Памяти, память, Песня, Письмо, Почему, поэт, Просто, Пусть, путь, рождения, России, Свет, себе, себя, сегодня, сердце, Сказка, слова, снег, снова, солнце, Сонет, стих, стихи, счастье, счастья, твой, тебе, тебя, тобой, Только, утро, хочу, Часть, человек

Заработок в интернете без вложений

Опрос

Вы перфекционист?

Просто да
Да, и это мешает мне в жизни
Да, и горжусь этим
Просто нет
Нет, и счастлив(а) этим
Нет, но очень хочу им стать
А кто это?