Вставайте з колiн

Без думки хаяти чуже

Коли своє не будували

Не зберегли оте своє,

Що гендлярам подарували.
Подарували так, на згадку,

Про велич, що народ створив.

Тепер бідуєм наостанку,

Та л’ємо кров з останніх сил.
З останніх сил, спираючись на руки,

Ми розірвали сердце на шматки.

Ми ставимо героям лиш погруддя,

Та мов би тінь, змиваємо сльозми.
Змиваємо оті криваві рани,

Що нам кайдани руки розітерли.

Та знову, зверху, нам правлять пани,

Що раз мандруючи,з народом,до Говерли.
Дивіться всі, з народом ми єдині.

Ми премось в гору, нам це до снаги.

Та з ними небо не таке, не синє.

Та одяг на народі, лиш латки.
Пошматували, на латки роздерли

Мою країну, а народу зась.

Оті усі, що кличуть до Говерли

Оті усі, яким потрібна власть.
Потрібна влада, щоб зігнули спину

Моя країна, славний чесний род.

Я дочекаюсь славної картини,

Коли з колін підніметься народ

Метки: Вставайте, колiн