Лина Костенко. Послушаю мой дождь

(перевод с украинского)
Послушаю мой дождь. Подкрался и шумит.
Жест`яный звук воды, весёлых капель оды.

Еще мгновение, ещё лишь только миг,
а оглянёшься – за спиною годы!
Никто не знает – да и знать того нельзя,
в туманностях души иль, может, Андромеды –
я в мантиях дождя, прозрачна, как слеза,
жива, а слышу мёртвых прадедов заветы.
Целую все леса – и скрипача хвалю:
– Ты жизнь сыграл, как смерч страстей и поклоненья.
Я дерево, я снег, я все, что я люблю! –
И в том моя судьба и божье назначенье.
Лiна. Костенко.
Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить.
Бляшаний звук води, веселих крапель кроки.
Ще мить, ще мить, ще тільки мить і мить,
і раптом озирнусь, а це вже роки й роки!
А це уже віки. Ніхто уже й не зна,
в туманностях душі чи, може, Андромеди —
я в мантіях дощу, прозора, як скляна,
приходжу до живих, і згадую про мертвих.
Цілую всі ліси. Спасибі скрипалю.
Він добре вам зіграв колись мою присутність.
Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.
І, може, це і є моя найвища сутніть.

Метки: Лина, Костенко, Послушаю, дождь