Не шепочи...

Не шепочи мені: «Прощай…»

Не шепочи, бо я не зможу

Кохання відпустити край,

Любави кинути сторожу.

І не дивись на мене так,

Неначе можеш не вернутись:

Без крил - не птах, без тебе - прах,
Горілкою лише забутись…

Не розумій мене, не варто,

Ми ж можем в небо, разом в небо!

Я не благаю, це не жарти…

Не хочеш – добре, – і не треба!..

Лети, лети вже без оглядки!

І не дивись на мене так:
Очей твоїх горять печатки,

А в мене тихо їде дах…

Не шепочи мені: «Прощай…»

Не шепочи, бо я не зможу:

Тікай у свій бездонний Рай,

Тебе я більш не розтривожу…

Мені з землі було видніше

Як розправлялись твої крила:

Можливо, разом – тільки гірше.

Можливо, просто не любила…

Метки: шепочи