мо й люб й однокурсниц, вар ант цензура

Аню, люба, не можна так нехтувати своїм здоров'ям,

не можна випльовувати легені крізь отвори в тілі,

не можна місяцями не ходити в лікарню,

а потім іти на перерві надвір, щоб покурити
Аню, сонечко, не можна дозволяти торкатися
твого улюбленого чорно-зеленого шарфа

усіляким дурням, бо вони торкатимуться

до самої твоєї душі, а цього допускати не можна
Аню, мила, не можна не мити свій термос місяць,

а потім боятися відкрити його, бо там зросла

нова розумна цивілізація... Згадай, Аню,

ми пили звідти запашну каву на лекції з фізики
послухай, Аню, не можна так жити й надалі, потрібно
терміново, просто конче потрібно щось змінювати,

бо якщо ми залишим все, як діється з нами тепер

то нас проклянуть - якщо, звісно, згадають - наші власні діти

Метки: однокурсниц, цензура