Наше море

Чи буде ще наше море?

Вино ввечорі на пляжі,

Над морем луна і зорі,

І ми такі, надто справжні?
І ми такі без напрягу,

Яких нас не знають вдома,

Не знаючи, навіть спраги,

І не відчуваючи втому!
І ми такі в караоке

Чи топлес в нічному морі,

І в тиші слухати кроки,

І мовчки дивитись на зорі!
Чи буде таке чи не буде?

Чи лиш таке раз буває,

Що можна про все забути,

І серце таки ж відчуває!...
Чи ти пам’ятаєш море?

Те море, що залишилось нашим!

Вино те і наші зорі,

Чи може бути щось кращим?
Ти знаєш, а я пам’ятаю!

Хоч часу доволі минуло…

І нашим я називаю

Те море, що вже в минулім.
Ти дав мені зрозуміти,

Що можна про все забути.

Три дні мов життя прожити

І справжнє кохання відчути!
А може, вернемо те море!

Хоча б на секунду вернемо!

Вино те і наші зорі!...

Хоч раз іще так проживемо…

Метки: Наше, море