Погляд

Погляд. Поклик. Дотик. Погляд знову.

Ми ведем німу розмову.

Очі в очі - серце замирає,

Доки буде це, ніхто не знає.
Тихо, боязко, повільно,

Зустрічаємся очами мимовільно.

А відводимо ми їх за мить,

Щоб ніхто не зрозумів, що між нами кипить.
Ніжно, з трепетом думок вдивляюсь в душу.

Так боюсь дивитись, але мушу.

Щось зсередини мене штовхає,

Коли поруч біля тебе. Що це, знаєш?
Я не знаю, та хочу сказати,

У віршах тобі це передати,

Не мовчи, будь-ласка, я прошу,

З усім серцем ці слова пишу!
Не мовчи, хоча би посміхнись,

І вночі мені у сні з'явись.

Нуж бо поговоримо на чистоту,

Я без слів так просто не піду!

Метки: Погляд