Марний сон

(иллюстрация автора)
...Пухка солома, марний сон

Я маю нині що згадати

Стара лежанка, сірий льон

Та в цвіті літ змарніла мати
Мої закохані літа

Щаслива, і нещасна доля

Повік дівочих теплота

Під тином зрізана тополя
Липневий місяць у діброві

Таємні сльози на очах

Та присмак молодої крові

На щільно стиснутих вустах
Я був нахабний вільний шкет

Долоню теплу пестив доки

Трофейний чорний пістолет
Що був зі мною довгі роки
Надійній, рідний, наче син

Завжди під кофтою тоді

І повний, довгий магазин

Вселяв упевненість в собі
Атож – я маю що згадати

Ні, не палив я сигарет

Жбурляв у липу біля хати

Австрійський копаний багнет
Я звик до зброї, і не дивно

Що злих образ не забував

Та довгі роки безупинно

Затворі маслом натирав
Кохання схлинуло раптово

Неначе куля між очей!

І день стікав не однаково

І сон не брав серед ночей
Жахливе перше віроломство

Тремтіло дуло біля скронь

Нове шокуюче знайомство

Та жаги нової вогонь
Агов! Гиття! Колгоспні коні!

Сідниці збиті до кісток

Грудаті материнські доні

Край поля вибитий стіжок
Усе було – та що лишилось?

Веселих згадок марний сон

Повільно сонце закотилось

Поміж дрімаючих вікон...
Агов!..- блукало по долині

Усе було, було колись

Дрімала куля в магазині

Свій час усьому – не журись...
12. 06, 1990

Метки: Марний