Повертайтесь живими!

Народила мати лиш одну дитину...

День і ніч не спала, все ростила сина.

Був лиш син для неї, як промінчик світла,

Ріс він дуже швидко й врода його квітла.
Душу всю і сили віддавала мати,
Щоб її дитині було тепло спати.

Щоб було що їсти і вдягнути сину,

Народила мати лиш одну дитину...
Жили вони добре, хоч і не багато.

Жили лиш удвох, бо покинув тато.

Та прийшла в їх хату та лиха година -

В полум'я потрапила рідна Україна.
На землі з'явилися танки і гармати,

На війну почали мобілізувати.

До дверей прийшли і забрали сина.

На війну забрали, лиш одну дитину...
День і ніч не спала, все чекала сина

І коли закінчиться та лиха година.

Їсти не могла, лиш молила Бога,

Щоб скоріш закінчилась злая та облога...
Час ішов...Від сина й вісточки не було

І серденько неньки щось лихе відчуло...

Мати все чекала і чекала сина,

Був лиш він у неї, лиш одна дитина...
З кожним днем все важче було їй заснути,

День і ніч очей не могла зімкнути.

Та одного дня прийшли до дверей знов

Й в ту бідненьку хату чоловік зайшов.
Мати на порозі сина ледь впізнала,

Думала земля вже його забрала.

Обіймала мати і й цілувала сина.
Повернувсь живим...і звільнив Вкраїну!

Метки: Повертайтесь, живими