м сто
У сірому місті такі ж сірі люди у сірому одязі,У сірих коробках приховують душі за сірими стінами.
І світ потопає в глибокім і сірім колодязі,
Ховаючи все, ну хоч трішки живе, під руїнами.
У сірому місті не варто шукати супротиву,
Все гине під сірими і мовчазливими мурами.
Напевно, ні в кого уже і не викличе подиву,
Коли все навкруг заросте кам'яними фігурами
Источник:http://www.stihi.ru/2015/02/15/961 - Произведения / Стихи.ру - национальный сервер современной поэзии
Рубрика: Стихи и проза
Стихи на слова
больше, будет, было, быть, Весна, весны, Ветер, вечер, война, время, всегда, всех, глаза, город, день, дождь, друг, Душа, души, Если, Есть, женщина, жизни, жизнь, Жить, Зачем, зима, Когда, Лишь, Любви, любить, люблю, Любовь, люди, меня, много, моей, может, мысли, надо, Небо, ночи, ночь, опять, осень, Памяти, память, Песня, Письмо, Почему, поэт, Просто, Пусть, путь, рождения, России, Свет, себе, себя, сегодня, сердце, Сказка, слова, снег, снова, солнце, Сонет, стих, стихи, счастье, счастья, твой, тебе, тебя, тобой, Только, утро, хочу, Часть, человекОпрос
Вы сентиментальны?