Отак щось...

Отак щось похуй стало,
І вільним став мій дух,

І сумувати заїбало,

І ти кидай хандру мій друг.
Тебе я рідко другом називаю,

Бо це не прийнято, тіпо не так,

Та я тебе сильніш від всіх кохаю,

Коханці ми, одне, друзі, чи не так.
Ти сааме світле що живе в мені,

Ти серце моє заполонила,

Присвячую я все тобі,

Мою ти душу полічила.

З тобою так щастить мені.
Моя кохана, мила, люба,

Ти не сумуй будь ласочка, ні ні,

Життя це важче аніж врізувати дуба,

Тому не смій, не думай, а живи!

Метки: Отак, щось