Над я
«Надія вмирає останнім»…Є приказка в світі така… -
Крізь біль та утрати в віках,
Прийшла до нас подихом раннім.
Прийшла мов повітря ковток,
Мов вогник, що ледве жевріє… -
Проснулись і Віра й Любов,
Бо їх розбудила Надія!..
Повірив у щастя народ,
Наповнились душі любов’ю…
Та тільки багряною кров’ю,
Країну залив «сумасброд»…
Та ми не скорилися… ні!
На бій піднялись ми… - За Мрію!..
Нам прапором стала Надія,
Що бореться навіть в тюрмі!..
«Надія вмирає останнім»?..
Ні! – Наша Надія жива!!!
І будуть пророцтвом слова,
(їх хтось написав на паркані)…
Надія!!! Надія – жива!!!
26. 03. 2015р.
Источник:http://www.stihi.ru/2015/04/02/3364 - Произведения / Стихи.ру - национальный сервер современной поэзии
Рубрика: Стихи и проза
Стихи на слова
больше, будет, было, быть, Весна, весны, Ветер, вечер, война, время, всегда, всех, глаза, город, день, дождь, друг, Душа, души, Если, Есть, женщина, жизни, жизнь, Жить, Зачем, зима, Когда, Лишь, Любви, любить, люблю, Любовь, люди, меня, много, моей, может, мысли, надо, Небо, ночи, ночь, опять, осень, Памяти, память, Песня, Письмо, Почему, поэт, Просто, Пусть, путь, рождения, России, Свет, себе, себя, сегодня, сердце, Сказка, слова, снег, снова, солнце, Сонет, стих, стихи, счастье, счастья, твой, тебе, тебя, тобой, Только, утро, хочу, Часть, человекОпрос
Вы сентиментальны?