ванна ван-Купало

Ой, на Івана,

ой, на Купала

юна Іванна

квітку шукала,

квіти зривала,

вінок сплітала,

до річки ходила,

віночок носила,

у річку пускала

та все примовляла:

«Пливи, вінок, за водою,

де трава зелена,

як зустрінеш мою долю,

приведи до мене.

Я простелю ясні зорі

на стежину шлюбну,

через ріки, через гори

йтимо я і любий.

Я покладу ліки-квіти

до ніг його милих,

будем жити та любити,

будемо щасливі!

Через полум'я стрибнемо,

як через невдачі.

Бог дай сили, ми знайдемо

відповідь задачам!»

Метки: ванна, Купало