Вер1я

На сірих кручах,що під небесами,

Діяннями святих душевний рай

Наповнює єство,лікує душу

І з водоспадом л"ється через край.
Жива вода святої благодаті,

Що безкінечно пив би залюбки,

У золотій оправі Божа Матір-

Творіння від апостола Луки.
Історія святого православ"я,

На камені вкарбовані слова,

Що майже два тому тисячоліття

Лунали з вуст апостола Павла.
Честь воздаю Григорію Паламі,

Та іже зним подвижникам святим,

Що зустрічають в православнім храмі

Своїм благословенням нам-живим.
Тут мощі Іоанна Златоуста-

Святі уста апостола Павла,

Антонія-спасителя Верії,

Та віщий перст Солунського Дмитра.
Припавши до мощей святих нетлінних,

Щоб не кінчався цей блаженний сон,

Мене вже переповнює бажання повернутись

На кручі ,на Верійський той Афон.

Метки: Вер1я