Я творч стю надумався проснуться
Я творчістю надумався проснутьсяІз цього сну, гидкого забуття.
І вгору вилетіть, Бога торкнуться
Прагну постійно.
Що за химерні вчинки були в минулому,
Що за мерзенні думи, повні бруду гнилого.
Весь мозок тим вогнем випалювався раніш
Докочувався до стану – вже падать куди гірш?!
Любов – енергія життя – вся згасла
У серці у душі лишався відчай
Постійно підливав гіркого масла,
Виробленого із злоби.
Та не зачепив вплив темряви найголовніше
Ядро єство, що десь постійно тліє…
Источник:http://www.stihi.ru/2015/03/29/970 - Произведения / Стихи.ру - национальный сервер современной поэзии
Рубрика: Стихи и проза
Стихи на слова
больше, будет, было, быть, Весна, весны, Ветер, вечер, война, время, всегда, всех, глаза, город, день, дождь, друг, Душа, души, Если, Есть, женщина, жизни, жизнь, Жить, Зачем, зима, Когда, Лишь, Любви, любить, люблю, Любовь, люди, меня, много, моей, может, мысли, надо, Небо, ночи, ночь, опять, осень, Памяти, память, Песня, Письмо, Почему, поэт, Просто, Пусть, путь, рождения, России, Свет, себе, себя, сегодня, сердце, Сказка, слова, снег, снова, солнце, Сонет, стих, стихи, счастье, счастья, твой, тебе, тебя, тобой, Только, утро, хочу, Часть, человекОпрос
Вы перфекционист?