Скряб ну..

Ти пішов, залишивши усе, окрім себе..

Геніальність пісень, надзвичайну мудрість думок..

Ти пішов.. хоча в цьому не було зовсім потреби..

І на небі стало більше яскравих зірок..
Першого - ти ще жив на повну..

А другого ранок - кінець..

"Кінець фільму, кінець траси".. усьому..

Ще довго будуть плакать мільйони сердець..
Це не просто смерть однієї людини..

Це смерть частини "Скрябін" всієї країни..

І тяжко і боляче всім на душі..

Назавжди у пам'яті твої вірші..
Якби ми знали - вберегли..

І був би з нами зараз ти..

Але.. Ти вибач нас, благаєм - Вибач..

Ми помним "Кораблі" , "Квінти"..
От би зараз на хвилинку хоч,

Побачить очі твої, голос почуть,

2 слова сказать - важних, останніх..

І все тече струмок наших сліз безкрайніх..
Життя несправедливе - всі це знали давно,

Але разом з тобою уся правда пішла..

Тепер ніхто за народ так не скаже..

Сподіваємся, твоя душа вже спочинок знайшла..
Але все до чорта..

Коли тебе поруч з нами немає....

Боже, за що? За що??

Він вже не з сім'єю на Землі, а на небі дрімає?
Ти в серцях наших, Кузьма, знай, пам'ятай..

Ти ніколи в житті не підеш звідти..

На том світі з миром спочивай..

Колись вже всі разом будем збирати там квіти..

Метки: Скряб