Суд Божий, людському нерiвня!

Сини вiдлiтають у небо,

А мами чекають,чекають

Iх горе схилило,мов верби,

Розради нi в чому не знають.
Злiтають найкращi,милiшi
А рiднi cумують, сумують
Нiщо iх уже не потiшить,
Сум з тугою ,в домi, гарцюють.
Зiбрались,немовби ,на шабаш;
Радiють iз горя людського,

Спiвають,танцюють I чардаш,
Ну що iм до болю чужого?
Периоде,неодмiнно, роз плата;

За бiль i за сльози з журбою,
За те що пiшов брат на брата
I...за сплюндровану долю!
Сторицею Бог iм вiдплатить,
Дiла ,бумерангом,вернуться

Iкожен,сповна,борг заплатить,

Iм сльози ,матусь, вiдiллються!
Суд Божий,людському не рiвня!

Його не пiдкупиш нiколи!

У Ного своя на все мiра
I воля...звичайно ж i воля.

Метки: Божий, людському, нерiвня